Артем Лоик - Джетта

Заправляю свою «Джетту», і їду до тебе,

я везу тобі жилети, тільки не спіши до неба!

Дочекайся мене, друже, я лечу як можу,

знаю, що тобі байдуже, та рятує воля Божа…

Знаю, скажеш знову: слухай, не читай моралі…

Знаю, я пацан зі слова, знаю, ти пацан зі сталі!

Турнікети, тепловізор — все із укриття,

я дарю тобі валізу, — ти дариш мені життя.

Місце зустрічі — Мерефи, вони десь під Харковом,

а снаряди в чистім небі Диявол відхаркував…

Не закінчуються війни, а лише бинти…

В голову мою, як божевільні, скребуться думки…

Чи маєш ти сім’ю… Чи сина… Знаю, маєш пекло…

Хай поруч я стою, та мені до тебе далеко…

Нерівноцінний після — вийде обмін на Сході:

я подарую пісню, а ти мені свободу.

Вийде Дніпро із берегів!

Стій за добро! Бий ворогів!

Прадідів край! Праведний гнів!

Музика грай! В пащі вогнів!