Артем Лоик - Смайлик

{title}
  • Слушали: 787
  • Размер: 8.24 MB
  • Длительность: 03:28
  • Качество: 320 kbps
  • Дата релиза: 27.06.2023
На этой странице Вы можете скачать новую песню Артем Лоик - Смайлик в mp3 бесплатно, Размер MP3: 8.24 MB, Длительность: 03:28 или слушать музыку Смайлик - Артем Лоик онлайн, со своего телефона в любое время.
Прослушать песню
Скачать песню
Текст песни Смайлик
Нехай наша любов вийшла на плац,

нехай наше кільце тільки чека…

Я врятую тебе, тільки не плач…

Я кохаю тебе, тільки чекай…

Нехай наші серця хоче палач,

ми як Боні і Клайд, Герда і Кай…

Я врятую тебе, тільки не плач…

Я кохаю тебе, тільки чекай…

Пам’ятаю, як ховались весною в тіні алей,

я б і зараз заховався з тобою та є але…

З автоматом не від того, що немає що поїсти,

просто, щоб тебе захищати не чекаю повістки!

Чесно трохи важче ніж було спочатку,

та відступимо навряд чи, як там наші дівчатка?

Доки я стою тут мила, діти будуть вільні,

тільки не забудь, що у сім’ї ти сама сильна!

Знаю тобі важче у тилу аніж мені,

вибач, що учора не писав і не дзвонив три дні…

Зараз перекусимо трохи і далі по програмі…

Тьома вислав свою книгу, про «Газельку» непогано…

Повернусь додому, зафітуємо із ним в студії,

накидав в окопі панчі, висилаю слідом!

«Автомати — тут, як гаманці, рахуємо кулі…

окупанти — тут, як олівці, — стираєм зі світу!»

Нехай наша любов вийшла на плац,

нехай наше кільце тільки чека…

Я врятую тебе, тільки не плач…

Я кохаю тебе, тільки чекай…

Нехай наші серця хоче палач,

ми як Боні і Клайд, Герда і Кай…

Я врятую тебе, тільки не плач…

Я кохаю тебе, тільки чекай…

Пам’ятаю, як ховались весною в тіні алей,

я б і зараз заховався з тобою, та є але…

З автоматом не від того, що немає що поїсти,

просто, щоб тебе захищати, не чекаю повістки!

Чесно трохи важче, ніж було спочатку,

та відступимо навряд чи, як там наші дівчатка?

Доки я стою тут, мила, діти будуть вільні,

тільки не забудь, що у сім’ї ти сама сильна!

Знаю, тобі важче у тилу аніж мені,

вибач, що учора не писав, і не дзвонив три дні…

Зараз перекусимо трохи і далі по програмі…

Тьома вислав свою книгу, про «Газельку» — непогано…

Повернусь додому, зафітуємо з ним в студії,

накидав в окопі панчі, висилаю слідом!

«Автомати тут як гаманці, — рахуємо кулі…

Окупанти тут як олівці, — стираєм зі світу!»

Нехай наша любов вийшла на плац,

нехай наше кільце тільки чека…

Я врятую тебе, тільки не плач…

Я кохаю тебе, тільки чекай…

Нехай наші серця хоче палач,

ми як Боні і Клайд, Герда і Кай…

Я врятую тебе, тільки не плач…

Я кохаю тебе, тільки чекай…

Пам’ятаю, як ховались весною в тіні алей,

я б і зараз заховався з тобою, та є але…

Люди рідні не по роду, а частіше по породі:

хтось мовчить, хтось говорить, а хтось бере і робить!

Не п’ю хоч тягне… Та все ж таки терпимо…

Ти нереальна мама для дітей, тому терпи, ма!

Курю багато, мила… Більше, ніж зазвичай…

руки чорніші, ніж дешевий волонтерський чай…

Доп’ю його, доб’ю цю смс тобі і сходу

іще до сходу сонця піду ближче до Сходу…

Хоча куди ще ближче, щоб потрапити в треки,

я потрапляю в пекло, поки Тьома в реки…

Та не виню його, зриваюсь в пориві агресії,

ненавиджу війну, ненавиджу людей і всесвіт!

До біса трьохсотих, двохсотих немало…